- привіт, озвався голодний пес до голодної миші
- Привіт. Пес. Як Життя?
- По-собачому. як завжди, Миша
- Хочеш прикол?
- Давай.
- Іду я по- огризок яблука
-і?
-а він був дуже близько моєї нори
- Мене не цікавлять яблука. мене цікавлять ланцюги на моїй шиї. і неможливість здобути собі їжу. А ще мій клятий гуманізм. Я не можу вбити тебе, Миша.
- Хм. Зачекай.
І миша пішла.
Пес лежав коло своєї будки і читав вже вивчений вздовж і впоперек огризок газети, що причепився до шматка арматури.
" Президент України Віктор...
Указом про....
...бидло"
Пес часто думав над тим, що ж означає цей таємничий шматок газети.
Його манили незвідані президенти та інші пси( адже господар саме бидлом його часто кликав) Ще знадвору часто пахло їжею і чувся сміх. Як воно. бачити сміх? Їсти смачну їжу і читати цілісінькі газети?
Пес сумно поглянув на свою лапу. Вона була брудна. Цікаво.. як воно- мати чисті лапи?
Миша не забарилась.
в одній лапі вона тримала кутик пакета із вкраденою ковбасою, що так спокусливо кликала до себе.
- Тримай.
і вона підсунула до пса пакет
- який же він маленький.- пес видобув ковбасу і зрозумів, що це тільки щматочок.
- Я маленька миша. Більше б не донесла. Та й не було...
Миша сіла коло пса. І почухала за вухом.
- Пес...
-Га?,- промимрив той, дожовуючи поживу.
- Хочеш. я принесу напильник і ми з сусідньою мишею тебе звільним?
пес проковтнув і задумався. Як воно? І які наслідки? Як же він, пес, дістане собі їжу... як знайде де ночувати, як бути, коли нема подекуди каші від господаря і смачненького від його внучки? Пес набурмосився. На його, вкритій порохом морді відображались то радість. то смуток.
Миша терпляче чекала.
- мабуть... як поки що залишусь тут. ...
-як знаєш..
-зрозумій. я ще не готовий
-Та я розумію- розумію
- Просто
- Так.
І миша побігла по-справах.
"Просто ..так,- подумав пес. Краще мріяти про волю і не паритись"
- "Краще бути вільним і не триндіти багато", подумала миша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284013
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Harmonika