З душею що з твоєю зробить
Знічев'я мовлене «Чорнобиль»?
Чи зколихне в тобі почуте
Емоції, чи дасть заснути?
Можливо, ні. Бо ти не знав,
Що десь, колись, в лісах Полісся
Серед річок, боліт і трав
Вогонь пекельний вмить розрісся.
Палав три дні, палав три ночі,
Тріщав і скиглив страшно ліс,
Йому-бо випекло всі очі,
Спалило прядки з пишних кіс.
Не знали ще предвічні хащі
Таких тяжких, нестерпних мук,
Не розуміли – хто і нащо?
Чиїх брудних це справа рук?
До неба віти простягали,
Просили милості в небес,
Благали, скільки сили стало,
Але не чув їх навіть Зевс!
Ніхто не знав тієї ночі
Як гинуть люди у вогні,
Стуливши ясні свої очі,
В квітневі теплі, чисті дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284076
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.10.2011
автор: Олександр Обрій