Краще все б згоріло знову
Все замерзло відійшло
Відчуття уже запиті
Все залито міфів пивом
Ніч чи день любити мусиш
Сни потрачені забуті
Кохання кількісно у вимір
Всі на ваги міра сили
Ти береш нових героїв
Дозволяєш їм без бою
Відаватись в неволю
Вибираєш тих хто мріє
Всіх закохуєш бо віриш
Що хтось зможе стане рабом
Щоби зникнути назавжди
Потім баки забивати
Все брехнею постеляти
Що ж ти робиш чи не знаєш
Вже повільно ти вмираєш
Забуваєш про потреби
Все витягуєш з системи
В тебе ніч міняє ранок
Ти не думаєш про страту
Не боїшся ти деталей
Все в тобі гниє без втрати
Ти є квітка яка сохне
У собі тримає втому
Іншим ж радість віддає
Ароматом ти дурманиш
Всіх цим запахом вбиваєш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284114
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Migelito