Мелодія для пісні № 13 (Борода)

Борода  
 
         ПРОЩАННЯ  


Змійкою    у    ніч    твій    потяг    відходив
 "Дочекайсь    мене!"    -    твій    погляд    говорив,
 встиг    поцілувать,    застрибнув    у    вагон
 і    гірке    "прощай"    скувало    в    біль    перон.

 Знову    туги    шаль,    
 сивая    печаль
 помахом    крила
 плечі    обвила.
 Знов    розлуки    щем    
 разом    із    дощем
 тіло    холодить.    
 Як    без    тебе    жить?

 Я    стояла    там    допоки    світлофор
 не    загородив    до    тебе    коридор,
 поки    стукіт    рельс    і    твого    серця    стук
 нотами    плів    дощ    в    симфонію    розлук.

 Знову    туги    шаль,    
 сивая    печаль
 помахом    крила
 плечі    обвила.
 Знов    розлуки    щем    
 разом    із    дощем
 тіло    холодить.    
 Як    без    тебе    жить?

 "Повертайсь,    прошу!"    -    душі    безмовний    зов
 "Перестань!"    -    дощу    промовила    любов    -
 "Я    умію    ждать,    а    Бог    -    наш    оберіг!"
 і    далеке    "Так!"    доніс    гудок    доріг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284228
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Віктор Ох