insolito
ГІМН КОХАННЮ
Ти - Доля, що проживає в скерцо,
Ти - Радість, що зігріває серце,
Ти - Сонце, що вийшло зранку із-за гір.
Ти - Щастя, що воду п'є з долоней,
Ти - Пристрать, що стукає у скроні,
Ти - Ніжність, ти найпрекрасніша, повір!
Притулок надій,
А я вже не твій,
І наша любов сідає у потяг швидкий.
Торкнувшись руки,
Злітають роки,
Чому ж наше щастя торує у вічність шляхи?
Ти - Німфа, що забирає ночі,
Ти - Зірка, яку знайду охоче,
Ти - Диво, ти трунок мій і мій туман.
Ти - Згуба, яка мій сон тримає,
Ти – Хвиля, що тіло огортає,
Ти – Казка, в яку я так повірив сам.
Притулок надій,
А я вже не твій,
І наша любов сідає у потяг швидкий.
Торкнувшись руки,
Злітають роки,
Чому ж наше щастя торує у вічність шляхи?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284445
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: Віктор Ох