не буди мене слозами…

дарунок  просто  добрій  людині,  другу.


Не  буди  мене  сльозами,
Рідна  матінко  моя
Вже  на  серці  й  так  ті  рани...
Ледве  дихає  зоря.

Помолімся  мамо,  Богу
Що  нам  долю  дав  таку,
Нас  поставив  на  дорогу,
Тяжку,  гірку  та  лиху.

Говорім  йому  спасибі,
Бо  все  зможемо  здолать,
Ми  з  тобою  все  ж  щасливі,
Хворі  Душі  відчищать.

Бо  в  життях  своіх  минулих,
Десь  не  правильно  жили,
Відмолімо,  позабуле
Ким  би  ми  там  не  були!

Все  з  любов  ю  зустрічайте
Все  прощайте  і  любіть!!!!
Лиш  любов  в  серцях  лишайте,
З  Богом  завжди  в  світ  ідіть!

Друже,  милий  ти  подумай
На  яку  ставать  дорогу,
Вірю  в  тебе,  все  зумієш!!!!!
Я  МОЛЮСЬ  ЗА  ТЕБЕ  бОГУ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284498
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: inessa