Самотній Ленін

Відстугоніли  бурі  і  вітри
Над  попелищем  грізних  революцій.
Повицвітали  стяги  й  прапори  -
Прийшла  пора  для  мирних  конституцій.
Всевладдя  прав  і  звершеність  свобод
Ще  до  кінця,  як  слід,  не  усвідомив
Одвічно  гнаний,  нищений  народ,
Що  був  ізґоєм  у  своєму  домі.
В  холоднім  сяйві  вуличних  реклам
Блищать  крижинно  людні  тротуари.
Меткі  торговці  спродують  свій  крам,
Готують  солод  спритні  пивовари.
Банкіри  підраховують  "навар"
За  надміцними  мурами  скарбниці.
Парламент  тоне  у  болоті  чвар
В  сферичній  залі  знаної  столиці.
Зі  шпальт  газетних  чинно  промовля
До  вас  творець  духовного  товару,
І  вже  інфарктом  серце  спопеля
Мерзенне  дійство  "чорного"  піару.
Народ  про  Бога  згадує  щодня
Під  приводом  поважним  і  не  дуже,
Невтішні  думи  вперто  проганя
І  над  своєю  долею  не  тужить.
...Серед  майдану,  в  сутолоці  ніг
Затоптано  чийогось  амулета,
Отам,  де  на  підмурку  кам"янім,
Самотній  Ленін  мерзне  без  кашкета...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284591
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: Дощ