Паперові хмари більш нічого
Стою й дивлюся у вікно,
Може там побачу ангела німого,
А можливо те,що ще не було.
Я ще пам'ятаю,що було учора...
Біль пронизав душу й серденько мені,
Ще не виникала рабськая покора
А вірші рабами падають в імлі.
Я не буду ждати доки зійде сонце,
І мої сльозинки хтось побачить?Ні!
А я буду жити:плакати,радіти,
Й напишу пророцтво кров'ю на стіні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284669
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: Колос надії