На межі краси і болю
Зупинилось моє серце.
Грає вітер в чистім полі,
П’є веселка із озерця.
І сплітає щиро доля,
Мої думи в візерунок.
На межі краси і болю
Для душі солодкий трунок.
На межі краси і болю
Зріє пісня, серцю мила.
Виривається на волю,
Бо зміцніли її крила.
Прохолодою нічною
Завмирає тиша в лузі.
На межі краси і болю
Скиглить чайка у нічній тузі.
А під сонечком поволі
Снігова вмирає казка.
На межі краси і болю
Нам потрібна її ласка.
Коли смуток знов по колу,
«Часто так в житті буває»,
На межі краси і болю
Щире слово зігріває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284693
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: долля