****

Станіславу  Абрамовичу,  
хлопчику  в  якого  мама  
померла  під  час  пологів.
Ти  чуєш,  синку,  скиглить  як  журавка?
Ти  чуєш,  синку,  журавка  плаче?
То  тужить  за  тобою  твоя  мати,
Яку  в  житті  своєму  ти  й  не  бачив.
Її  любов  спалахує  зорею,
Її  любов  –  то  сонце  у  зеніті.
Пішла  у  вічність,  тихо  згасла  неня,
Щоб  ти  прийшов  і  жив  у  цьому  світі.
Прокинешся  щасливий  спозаранку,
Турбот  ніяких  –  лиш  блакитні  мрії…
Матусі  серце  сонцем  на  світанку,
Твоє  дитяче  серденько  зігріє…
Сійне  дрібненький  дощик  над  землею,
Зірвавшись  з  пустотливої  хмаринки  –  
То  рідна  ненька  доброю  душею,
Торкається  лагідно  маленької  голівки.
Колінця  збиті  вітерцем  задує,
Прийде  у  сні  колись  до  тебе  знову.
В  вікно  тихенько  зіронька  воркує,
То  матінка  співає  колискову.
Прости  за  те,  що  лиш  малу  краплинку,
Свого  життя  тобі  змогла  я  дати.
Не  оступись  на  цьому  світі  сину  –  
Тебе  з  небес  благословляє  мати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284700
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: долля