Яка світлінь в осінньому саду!
Яка печаль несплаканої тиші!
Стрічаючи багрянцеву орду,
Чуття стають гостріші і мудріші.
Розважливий не стримає ходу,
Завжди квапливий піде повільніше...
Така світлінь в осінньому саду...
Така печаль несплаканої тиші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284712
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: Вячеслав Романовський