Я один… на тисяч сто,
Ти одна така на двісті…
Не кажи мені що все просто!!!
Дуже важко навіть в двічі.
Як там справи?Як живеш?
Як там вдома й особисте!!!!
Не кажи все добре теж…
Не кажи все світле, й чисте!
Не кажи що ти одна…
Що сумуєш там за мною…
Любов наша вже до дна…
Випита з тобою!!!!
Ми згоріли мов ліхтар…
Що тремтить при деннім світлі,
А я сам між мокрих хмар,
А ти там…І всі вже звикли…
Ти чому така сумна???
Що із голосом? Що сталось?
Чому настрою нема?
Чому знов в собі сховалась?
Але в відповідь… лиш просто!
Ось і все що ти сказала!!!
І в мені догадок зо сто…
Ти мене зовсім не знала!!!
Так і зараз ти не знаєш!!!!
Я один на тисяч сто
А ти все в собі гуляєш
Не кажи мені що все просто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284823
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2011
автор: Юра...