Чи княгиня, чи повія,
Чи-то Пенелопа –
Україна – не Росія,
Та і не Європа.
То когось вона чекає,
То комусь продасться,
Чи-то розуму немає,
Чи немає щастя?
Є лани широкополі,
і Дніпро, і кручі…
Та чому ж бракує долі,
Чому невезучі?
Люди є талановиті,
У піснях найкращі,
Тільки страхом оповиті
І причуд ледащі.
Тільки дуже полюбляють
Свої хатки з краю,
Сидять вдома і благають,
А чого, не знають.
Та я вірю, сила зріє,
Підростають діти,
І знайдуться ті, хто сіє
Зерна соковиті.
Щоб розквітнула надія,
І кожний второпав:
Україна не Росія,
Та і не Європа.
Має власну честь і вроду,
Приведе до ладу
І нарешті дасть народу
Чесну владу (?)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284845
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.10.2011
автор: Маrina P.