Львів це рідне моє місто
Воно цікаве і привітне і тут зовсім не тісно
Я тут живу і ніколи не плачу
Я виріс у місті Львові і я від щастя аж скачу
Холодні і сумні думки минули
Від цих напевно слів давно усі поснули
А я продовжу далі
На мені такі кумедні і малі сандалі,
Усе по трохи всвіті затихає
А Львів, як ріс,росте і виростає
Ми з міста Лева і нам не буде сумно
Ми всі тут друзі і кудись піти, не хочеться бездумно
Тут стоїть мов скеля наш єдиний дім
Йому немає рівних,найкрасивіший він з усіх
Маленькі вулички у Цетрі манять собою
І їх ніколи не затягне незрозумілою журбою
Я ще малий та Львів я свій кохаю
Тут лиш тільки ті кого я так люблю і поважаю
Це місто Львів людей богатирів
Немає жодного, а він не постарів за віки віків́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284919
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.10.2011
автор: Bodinik