Я тiльки твiй...вiдтодi тiльки твiй
в похмiллi ранку,в ночi передмовi,
коли розтаємничив сни зимові,
і випустив кохання із-за вій.
Коли на чорних стінах самоти,
біля яких нераз ламав вже крила,
в тих віршах що мені писала ти,
моя душа для себе Світ відкрила.
Того вогню ще незбагнула кров...
Я ще тебе не цілував,не пестив,
але логічність істін і основ,
нікому вже не вичеркнути з тексту!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2011
автор: Леслав