Стирається твій образ з холодного вікна…
Бо засвітило сонце і топить все весна.
По крапельці зникають спогади мої
В провулках знов щасливої і теплої душі.
Можливо, ти ще любиш? Можливо…ну і що?
В моїх думках минуле із холодом пройшло.
Хіба тобі повірю я? Хіба любити буду?
Цей біль я щиро й з радістю нарешті вже забуду!
Побачиш –я така тепер, якою ще не була,
Ти кликав, ти кричав, а я тебе не чула.
Бо знаю, не змінився…хоча…вже всеодно.
Забув, забув ти літа смак. А хтось його знайшов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284980
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2011
автор: Never Say Never