Падає на землю жовтий лист,
Холодно... Стою в німім мовчанні.
Згадую, як дарував колись,
Гілочку калини на прощання.
Падали краплини згори - вниз,
Омивали слізно мою душу.
Осінь дарувала свій каприз,
Почуття я нею знов зворушу.
Ти в душі назавжди залишивсь,
А у вазі, вже суха калина.
Голосистий звук летить у вись,
Та у серці - туга журавлина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)