Ми покоління постмодерну,
Що служить своєму творінню.
Живем не для себе й даремно
Снуєм по чужому велінню.
Ми покоління інтернету,
Що називає його Богом,
Дотримуємся сюжету,
Що написав хтось інший строго.
Ми покоління плагіату,
Бо ж не здатні ні на що нове.
Його ж у нас дуже багато-
Думки, ідеї-це все чуже.
Ми покоління п'яних рабів,
Хоча й кому служим не знаєм.
Може, хтось цього і не хотів,
Та хіба це не ми вибираєм?!
Ми покоління всемогутніх,
Та прикидаємся слабкими,
То ж виберем між нами путніх,
Та й рухатимемось за ними!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285073
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2011
автор: Інститутка