Нерівномірна Правота Кафки

|Сумно  почуватись  комахою,
яка  здатна  тільки  на  те,
щоб  відчувати  присутність
чужих    віршів.|




Інколи/зазвичай/  
   буває/ніколи/
трапляється
 (практично  рідко)
що  книга  яку  ти  читаєш  
   завждиумовно
вивчає  тебе  як  і  ти  її  
краще(ніж  будь-хто)
     
Інколи(повсякчас)
буває
зовсім/ніколи/
трапляється  рідко
(практично)
     що  книга
                             яку  ти  читаєш
читає  тебе  й  вивчає  твою
 стилістичну  органіку
проте  сприймає  це
           краще  ніж  будь-хто

Інколи  зазвичай  
   За  умови  “Завжди”
залишається  
     потяг  з  майбутнього
де  ніколи(інколи)  
     на  папері  коліями  
горизонталі
із  цукру  вказують  
печінковими
           оргіями    тест
 на  
 казковість  смерті  героя  
 книги  
що  вивчала  
його  за  Доби  Ренесансу

Ін  коли/Не  за  баром/
     Часом(Ні  коли?)
Людина  у  чорній  краватці
             із  келихом  поміж  нігтів
„Закопаного  у  землю  
Cтендаля”
сприйме(прийде)  
по  метаморфози
твоїх  слів  із  ванної  келії
поміж  книг  живе  тіло  жевріє
серцем  римованих  скринь  із
товстезних  літер  на  
 обшитій  деревами  палітурці
   живий  шлунок
порине  у  ендоскопію
інтерпульованості  пташиних  зірок  
Шизофренія?
 
Там  де  французький  єпископ
скаже  
„Ні”  
англійський  письменник  
усміхнено  відповість  
„Так”
Історія  не  має  початку
ані  збагненного  кінця
   як  і  загробне  життя
           комахи  що  потрапила  у  світ
у  ролі  письменної  дитини
з    нігілістичним  набором  волосся
та  дірявими  аксіомами  
вересня

Час-Пік-Потік–Час  
приготувати  сніданок
чи  просто  підібрати  новий  капелюх
щоб  розвішувати  аерофотознімки  її  ніг
не  вдивляючись  у  шосейні  перехрестя
мегалополісів  
викурювати
чи  просто  викурвлювати  десять  сигар
після  втомливих  облудливих  рук
О  Маріє,
 як  Живий  мертвяк  

Час-Пік-Потік-Із-  
Алабамових  зіниць  
Час  приготувати  Обід-
Час  нагодувати  втому  
сухими  фруктами  власного  
шлунковоого  
соку
намагатись  не  впасти  під  пожовклу
гезету  із  листям  на  внутрішній  стороні
травма-я,
що  раптовістю  може  позбавити  життя  усіх:
чорного  велосипедиста
та  навіть  кота  по-прізвиську  „Бім”
який  часто  слухає  реггі-т
не  задумуючись  чи  приносить  музика  
   Боба  Марлі
мир,
у  цей  дивовижний  засраний  ссюреалізмом
буденності  світ
     а  чи  просто
             вставляє  як  „музика  світла”
й  молодих  афро-американських
повій  
Бобе,  ви
раста-африканський
                 кумир-
взірець  для  
       багатої  на  духовну  культуру
                       сучасної  молоді
Джамайка  із  сухої  майки
для  якої  людська  шкіра  
все  що  якісний  туалетний  папір

Час  сходити  у  душ
сходити  у  душ  із  книжкою  про  анатомічну  будову
 люциферових  столів
для  загального  розвитку
знайти  корінь  зла  і  викоренити  його
 свіжою  бритвою  снів
Не  забути  ввімкнути  FM-  хвилю  власноруч
придбаних  заготівок-
кісток
кісток
що  трощаться-засмічуються  
та  проте  ще  легко
трансформуються  у  дрібно  чи  багато
масштабні  фігурки  -  ефект  орігамі:
Головне  не  забути  вимкнути  воду
щоб  не  замочити  священних  гінців,
що  виповзатимуть  із  неї  та  пригощатимуть
вечерею
коли  покине  твій  розум  цей  cвіт?

Час-Пік-Потік  –  час  приготувати  вечерю  
самому
річ  у  тім
Що  Беніто  плаче,
коли  потрапляє  у  прямий
ефір  згубна  для  його  дядька
річ  про  те  що  Гітлер  „Ідіот”
чи  просто  як  сказала  б  сучасна  інтелігенція  
„Дибіл”
         А  моя  люба,
а  моя  мила,
я  не  Пікассо
чи  Далі
   я  бажаю  тебе  просто  
зараз
у  цю  хвилину  як  бажає  
 моя    плоть  знань  
із  внутрішніх  
       ребер  риби
вільно  плаваючої  посеред
Тибетських  Гір  мого  душі-
душу  моєї  душі

Потік  вільно  розкиданих  днів
наче  акваріум    з  трансверсалей,
де  кожен  міст  переповнений  
їхнім  рухом  -  рухом    людей
мене  там  не  знайдеш,  люба  
мене  вже  там  не  існує    
пам'ятай  про  мене
пам'ятай  моє  слово-мої  ніжні  вуста
я  перетворився  на  орігамі  –  таргана
що  мило  повзає  та  викурює  десять  сигар
десять  куполів
десять  стягів
десять  заміських  кущів  
колючого  терну

Колись,  коли  ми  ще  курили  
соудепівську  траву
Беніто  розповідав  мені
що  ніякий  Гітлер  не  Іідот-
просто  невизнаний  геній
я  ж  відмовляв:  
“Адік  -  звичайне  
не  обчислене  графічно  тьмяне
зображення  доби  Декадансу
та  проте  тільки  завдяки  його  працям

Дисконтні  знижки  не  перетворились  
на  бібліотечну  цвіль  а
перейшли  в  часті(чисті)  
депозити  від  
смертей
для  тих  хто  часто  дивиться  у  дзеркало”

інколи/зовсім  ніколи  /я  бачу  тебе/
самітною  поряд  з  
трамвайними  коліями,
ти  граєшся  із  світлом  від  моїх  рим  та  
кістлявих  анафем….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285112
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2011
автор: ImmortalPsycho