відлітайте!
то пусті остороги, як крига,
на розі зими,
що життя нам сигналить
дощем і міняє вокзали,
і дороги важкі,
як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели
нас до землі прив'язали.
відлітайте!
позбуваючись тіней
осінніх своїх хризантем,
у морозяних арках стоять
галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті,
з нами залишиться щем –
порожнеча тепла,
що його, наче борг,
не віддали.
відлітайте!
бо усе ж
кожен вирій – як віра –
то трішечки рай,
і в ударах аорт,
що у безвість ввійшли,
ніби шпали, –
кожен поштовх любові,
її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи
нікого ще так
не чекали.
відлітайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285167
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2011
автор: olya lakhotsky