Все летіли поволі, поволі
журавлі крізь холод і втому,
їм шептали волошки у полі:
«Повертайтесь скоріш додому!»
Відшуміли, шуміли, шуміли
одиноких степів буйні трави,
їх ще довго тоді косили
дві лелеки під блискіт заграви.
І шепоче, що хоче, що хоче
степ заснуть під осіннім крилом,
та все тривожить патлату тишу
дядько грім унизу за селом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285213
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.10.2011
автор: Квітка Надії