Моя душа, мабуть до раю відлетить,
Не знаю я, чи вже повернеться сюди,
В цей світ страшний, що все навколо, що живе,
У прірву зла доволі впевнено пливе.
Дуже хотів, я своє щастя віднайти,
Але його, зарили в землю десь кроти,
В мені лишилась тільки зневінчана любов,
І за свій час, я світ брехні не поборов.
Покину я, світ лицемірства й безнадій,
Не досягну, тут цих висот, що так хотів...
...
Він не стерпів, серцевий біль, душевних злив,
Шматок свинця, назавжди серце зупинив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285351
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Alex-dr_7(tericon)