Життя Примар

Малюю  чорно-сірі  плями,
В  яких  мій  друг  запропастився,
І  тінню  зник  в  безмежній  ямі.
Він  не  з  небес,  на  жаль,  спустився.
Він  ходить  у  безлюдних  тишах:
Гнучкий,  високий,  з  лиця  –  цар.
Йому  б  серед  зірок  блищати,
А  він  обрав  життя  примар.



Грудень,  2007

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285500
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 10.10.2011
автор: Джон Капка (Красавцева)