Безглуздий всесвіт за моїм вікном,
А у кімнаті мертва, клята тиша,
В єдину мить стривожена дзвінком
Мого мобільного, що болем дише...
Бо вже давно ніхто не турбував
Мене - тепер самотню й одиноку,
І не дзвонив й ні слова не писав.
Аж ось - дзвінок, що б"є по скронях током...
У голові моїй химери граються:
Я божеволію від страху невідомості!
А виклики на зло не припиняються,
Й рінгтон уже зарився в підсвідомості...
Нарешті все в момент скінчилося
І безглуздий всесвіт знову за вікном...
А те, що сталось не приснилося,
Та я засну й вважатиму це сном*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285515
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Тво9_Фанатка