Дивна…

пахне  осінь  твоїми  вустами
медом  з  гречки  димком  чебрецю
синім  небом  пахне  лісами  -
аж  на  всю  мою  вулицю

дивна  осінь  нишком    присяде
пустить  бісики  із  очей
і  з-під  вишні  чужого  саду
із  обіймів  палких  втече

я  за  нею  чимдуж  полину
спотикнуся  …  не  дожену
тьохне  серце  у  ту  хвилину
й  ще  раз  -  в    зиму  засніжену

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285552
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2011
автор: Михайло Плосковітов