Для того щоб жити

Для  того  щоб  жити
ми  хвами  родились  -
для  цього  родилось  
і  наше  дитя.

Так  ні  ж  бо,  дитяті  
ще  й  треба  ходити,
Ногами  торкнутись  
яка  та  земля.

а  й  добре,  хай  ходить,  
якось  воно  буде,
мо  піде  між  люди,  
здобуде  знання...

Все.  Ходить  тай  ходить...  
Аж  раптом  забулось,
І  новий,  напевне,  
тепер  сенс  життя:

Дитині  потрібно  
іще  й  розмовляти.
Навіщо  б  це  було  
дитині  мовчать?

Так  довго  сердечне  
агукало  стиха,
А  потім  чим  дужче,  
і  чим  голосніш.

Ось  з  часом  в  дитяти  
і  склад  прорізався,
А  потім  і  слово,  
а  потім  і  два...

І  ось  без  упину  
лепече  дитина.
Чому  і  навіщо,  
звідкіля  і  як?

Потрібно  все  знати  
малрому  дитяті,
Бо  часу  так  мало  
у  нас  на  життя..

А  потім  усе  це  
забуде  малятко,
такий  бо  вже  час,  
і  такий  його  вік.

Піде  безтурботно  
на  вулиці  гратись
І  тут  розпочнеться  
вже  нове  життя...

Тут  хлопці  й  дівчата,  
малеча  уся.
Зібралися  діти,  
та  нужбо  ганять.

І  бігають  раді,  
стрибають    кричать...
Так  роки  минули  
і  в  школу  вже  час.

І  ранець  новеннький  
на  плечі  одіне.
біжи  наш  маленький,  
ми  всі  втебе  вірим!

Піде  дитя  наше  
гордо  у  школу,
і  знов  розпочне  
зовсім  нове  життя.

Вже  втретє,  в  четверте,
чи  звідки  тут  знати,
Як  рік  так  і  знай  
що  нема  вороття!..

Дитя  кінчить  школу,  
вже  буде  любити.
Хто  зна  може  скоро  
ти  підеш  від  нас.

Я  благословляю,  
будь  же  ти  щасливим,
Хоч  поряд,  а  може,  
і  зовсім  без  нас...

Тепер  розумієш  
що  було  спочатку?
і  що  намагаюсь  
я  тобі  сказать?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285574
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2011
автор: ixeldino