Ми вдвох по хмаринах формальдегіду
Йдемо за межі очей.
Пронизує тіло нестримне лібідо.
Ми знищили сотні людей.
Ми зли чаклуни та прислуги Аіда.
Нас збуджує кров немовля.
Тепер у хмаринах формальдегіду
Купається ціла Земля.
Мости моє тіло цим розчином смерті.
Роби це зі смаком жаги.
Мости. Ми безсмертні, а також відверті.
Ми збоченці, вбивці, боги.
Знищ все, окрім нас й смертоносного диму,
Що так спокушає на гріх.
Ґвалтуй мене аж поки я не покину
Цих пройнятих смертю доріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285671
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2011
автор: Аліна Божнюк