На час крутого перелому
Простому люду зле ведеться,
Не те, як декому "крутому",
Що в нас скоробагатьком зветься!
Сказати хочу українцям,
А не "хохлам" чи "малоросам",
Що чаша долі вже по вінця
Терпінням пінить безголосим.
Народе мій талановитий!
Ти був, як віл отой, терплячий.
І був не раз прилюдно битий
За норов, той-таки, волячий.
І бити будуть, доки носиш
Ярма оздоблену оправу,
І доки ти уклінно просиш
Те, що давно твоє по праву!
Це ж стільки треба пережити,
Перетерпіти бід та лиха,
Щоб так до себе збайдужіти
І старцювати мирно й тихо!
Тобою правити не проти
Перелицьовані "вчорашні",
Котрі, мов щирі патріоти,
Кричать тепер про біди наші.
Народе славний, роботящий!
Ти ж хлібороб і вдатний воїн.
Твій жереб зовсім не пропащий,
Ти долі кращої достоїн.
Вона, бігме, не за горами:
От-от зоря твоя заграє,
В соборах душ воскреснуть храми,
Бо ж дух народу не вмирає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285744
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Дощ