Облиш її

Ти  знов  слова  жбурляєш,  як  каміння.
Зламати  хочеш!  Просто,  невідверто.
Покладено  було  все  на  везіння...
І  все  дарма.  І  все  забуто.  Стерто.

Чому  штовхаєш  в  плечі?  Облиш!  Вона  вже  йде!
Розгублена.  Розчавлена.  Без  бою..
Без  тебе  -  їй  не  вижити....  Помре.
Моя  душа  пошарпана  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285930
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Svetok