Моя маленька донечко,
Промінчик світлий сонечка
Тихесенько в віконечко
До тебе зазирнув.
Мов вилитий із золота,
Хотів пограти в хованки,
А хмарка це помітила,
І він в ній потонув.
Ти зиркала в віконечко:
Куди ж поділось сонечко?
Чому не грає в хованки,
Так весело було?
А сонечко пручалося,
Із хмаркою змагалося,
Та як не намагалося,
А вийти не могло.
Тоді воно щосилоньки
Гойднуло хмарку й зливонька
Хмарчиних сліз безпомічних
На землю потекла.
А сонечко всміхалося,
Крізь хмарку продиралося –
Тепер – бо моя донечка
Не буде вже сумна.
Травень 1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286026
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.10.2011
автор: Neteka