Осінь з вітром вступила в двобій.
Все навкруг загуло, засвистіло,
Стрімголов налетів буревій,
Витряс кленову душу із тіла.
Щось надумав пихатий собі,
Чи вже так у вітрів повелося, -
Свої пальці плакучій вербі
Запустив безсоромно в волосся.
Вдарив сплетеним туго хлистом,
В димарі покрутився хвилину,
Помахав рудолистим хвостом
Й зник, знайшовши в паркані шпарину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286066
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Галина_Литовченко