Сюди приходжу приходжу у 9 травня
Я тут спокійно думаю, мовчу.
Така історія близька і давня,
Душею тут я плачу і кричу.
Народе мій великий і могутній!
Народе пам'ять мчить через віки,
В далекий сорок перший незабутній,
У глибочінь історії ріки.
Солдат в скорботі з обеліска,
Начитує повічні імена.
Нагадує, що пам'ять близька,
Хоч у минуле відійшла війна.
І не гримлять давно уже гармати,
Не стугонить від вибухів земля,
Але ми мусимо, ми мусим пам’ятати,
Історію яка іде здаля.
Історію війни утрат і болю,
Історію, що йде у небуття.
О друже мій, що сталося з тобою?
Куди ідеш ти? За для чого? Для?
Історія помилок не прощає
Лиш заставляє пам'ятать одне:
Героєм в землю хто лягає,
Того ім’я довічно вже земне!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286084
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: adiddas