Між пальцями ховається Бог

Чи  подавали  вам  руку?
Так.  Занадто  часто  я  про  неї  стала  говорити.  Рука.  Людини.
Згадайте  це  відчуття...
Таке  млосне,  якесь  напівбожественне.
Ти  так  тягнешся  до  неї  і  топишся  і  іншому  комусь.
Подають,  кажучи  ніби:  "Нужбо,  побігли  вперед,  полетіли  вгору.  Я  тут.  Я  з  Тобою"
Деколи  в  глибинах  себе  ти  чуєш  такий  тремт,  імлу.
Середина  любові  огортається  водою  і  ти  розм"якшуєшся.
Дружня  рука...
Це.  незрівняти  з  потиском  безлічі  партнерів,  симпатяг,  обіймами  сильних  світу  цього.
Цей  потиск-  подібний  на  цілунок  Бога-  прямо  в  родимку  на  лівій  долоні.
Ах.  Якась  надзвичайна  і  така  проста  підтримка.  
Це  нічого  не  означає.
але  ж...  ця  вдячність  співає  енергохвилями.  

Подавайте  руку.  
Це  не  ви  вже  будете,  а  Небо  сонцем  вдарить  
прямо  в  родимку
на  лівій
долоні.

Подавайте.  

десь  там.
між  пальців.
Бог.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286147
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Harmonika