Задощило небо на Покрову,
Засивів полинно сум полів.
Впав туман на вичахлу діброву,
Та й сховав вервечку журавлів.
Понесли журавлики на крилах
Росянисте літепло левад.
Поміж верб, розгойдано-похилих,
Хуртовинить жовтий листопад.
Зимний вітер подихом сердитим
Гасить буйне полум"я беріз.
Край ставка, негодою прибитий,
Сумно щось насвистує рогіз.
І в душі розвітрилася осінь...
Виглядаю просвітку... Дарма!
У коханні, що не відбулося,
Пристрасті жагучої нема!
І тому я п"ю нектар печалі,
І тому хмелію без вина,
Що пішла в щемливому прощанні
Сонячна, безхмарна далина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286180
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Дощ