Любий , відведи мене за обрій,
Де чекають в сивині Карпати.
Там ліси могутні, тихі, добрі
І рукою можна хмар дістати!
Там вирують неймовірним цвітом
І красою пестять людям очі
Різнобарвні і тендітні квіти
Та вода джерел в траві дзюркоче!
Надихатись повітрям неможливо
У тих горах... Серце завмирає
Від краси, від відчуття, як щиро,
Цей чарівний, нiжний край сприймаю!
І щосили в далечінь кричу я,
Стоголоссям в небі вiдлунає-
Хай весь світ, усі Карпати чують,
Що щаслива! Що тебе кохаю!
Наталія Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286231
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Ниагара