Ні, я не пілігрим,
І не попутник твій, лелеко.
Сім’я у мене є, свій дім,
Й не клич летіть кудись далеко.
Я виріс тут і покохав
В обіймах стишеного краю,
Тут веселився і страждав,
Моє коріння тут – я знаю.
Є в цьому істина проста
І ти, лелеко, мусиш знати:
Як страшно випасти з гнізда,
Яке змостили батько й мати.
Ти не чекай мене, лети,
З весною потім повертайся,
Якії б не були світи,
Ти тільки там не залишайся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286271
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2011
автор: В. Гроз