Заздрю…

Ти  почуєш  позаду  кроки
Затремтиш  мов  осінній  листок
І  останній  повітря  ковток
Остаточно  затьмарить  спокій
Пробіжить  по  тілу  тремтінням
Так  це  він,  це  його  обійми
І  ти  руки  з  кишені  виймеш
І  зіллються  в  єдине  тіні
Пальці  в  пальці,  подих  за  вушком
Голос  той,  що  співав  у  мріях
Десь  на  небі  зоря  жевріє
І  зашкалює  пульсу  смужка
Ти  не  бачиш  його  обличчя
Він  не  бачить  обличчя  твоє
Ви  цінуєте  лиш  те  що  є
Тіла  ж  притискаються  ближче
Від  спокус  заплющені  очі
Дозволяють  вам  обернутись
Ти  так  хочеш  вустами  торкнутись
Його  подих  відчути  хочеш
Ви  вже  в  поцілунку  полоні
Це  не  цьом  як  було  в  он-лайні
Під  дощем  не  спинятись  ладні
Все  міцніше  сплівши  долоні
Цілувались  мріям  на  втіху
Без  оглядин  і  без  оцінок
Все  в  сліпу...  божевільний  вчинок...
Розум  в  комі...  спокуса  дихає
Це  побачення  тільки  для  душ
Ви  на  нього  не  брали  реальність
Без  кав,ярень,  кіно  і  спальні
Я  вам  заздрю...  визнати  мушу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286283
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: MC_Yorick