Блукаю Подолом. Ти любиш Поділ?
Вгорі домінує Андріївська церква.
Туристи шукають Булгакова дім.
І стукає Річарда-Левове серце.
Обсіли студенти Сковороду.
Трамвай дзеленчить - той, що в Пущу-Водицю.
І я до Миколи Притиска іду.
І чую - у Фролівськім дзвонять черниці.
А ось Хорева. І знов подих Дніпра
Приносить вологе осіннє повітря
І вулиць подільських сутність стара
Освітлена сонцем, піднесена вітром.
Тече і не витече Боричів Тік.
На тихій Покровській - бароковий спокій.
Якби на Поділ не спирались повік,
Чи встояли б Київські гори високі?
Поділ в таємницях приховує зміст.
Як можна - скажи - не любити Подолу?
Якщо саме тут я отримую лист,
Твій лист, що осінньої ніжності повен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2011
автор: Ольга Медуниця