Дарувати себе....повністю....віддавати тіло...і отримувати взамін біль....
Космос краде сон...трансформатор серця вибухнув...так не живе істинне кохання....
Йому потрібне тепло....
Воно замерзає...ти відкрив вікно....а на вулиці - 5.....
Чому ми забуваємо, що любові не місце у холодному дворі, вона не може існувати в холодильнику....і навіть градусник промерз....а ти хочеш, аби я спробувала катарсис...
і так засинаючи....ніч забирає нас із собою....слабких і сильних, щасливих та стражденних, хворих і здорових, промерзлих і самотніх, тебе і мене....не разом....по-одинці....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286421
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: Та,що любить дощ