Вибач мені, будь ласка пробач,
Я не хотів причинять тобі болю
Зараз в душі невблаганний той плач,
За вчинок отой, що змінив мою долю
Я не хотів спричиняти страждання,
Щоб у душі було тобі сумно
Ті дії безглузді спричинили зітхання,
Неспокійно на серці... так тихо і пусто...
Я ідіот, я просто нездара,
Учинивши з тобою до болі так підло,
Лиш зараз, нарешті, настигла та кара
Мене убиває неспокій... так в'їдло...
І прошу на колінах прощення:
Подаруй ту краплину душевного щастя
Понесу за таке, будь-яке те знамення,
Так заслужив... винен сам я
-------------------------------------------
Лиш за мить ту прекрасну,єдину:
Привітатись з тобою, усміхнутися щиро
Я прошу лиш одне, стоячи на колінах:
Ти пробач, ти пробач мене мила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2011
автор: Вальдемар Феруменко