До вічності йдемо крізь терни життя
У ритмі гарячого серця.
Плекаємо в душах палкі почуття -
Нас вічність в нащадках діждеться!
А серце невтомне свій хід не спиня,
Пульсує весь вік безупинно,
Стукоче щомиті, стукоче щодня
Й не знає, коли відпочине.
У кожного серця - своя таїна
І доля своя незбагненна.
Буває, інфарктом його розтина
Незвідана сила вогненна.
Колись Прометея орел катував:
Клював закривавлені груди
І серце безсмертне його шматував,
Бо той ніс вогонь поміж люди!
Чи перше кохання, чи сльози скорбот -
На серці їх слід не зів"яне.
Без ліку в житті рубежів і висот
Долає двигун полум"яний!
Про серце багато складають пісень,
Веселих, сумних і журливих,
Та більше від решти страждають щодень
Серця матерів терпеливих.
Повіда вам лікар і лірик-поет
Про серце свою таємницю,
А ліки дієві й красивий сонет
Йому не дають зупиниться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286532
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.10.2011
автор: Дощ