ПРИНАЛЕЖНІСТЬ

Просто  зима  була,
холодна  і  біла.
Без  кінця.
Просто  наші  тіла
тепла́  
хотіли:
тіло  до  тіла,
щоби  зігрітись,
до  купи  горнуться.  
А  серця
пам`ятають  весну
хмільну,  
кожне  свою,
давно  минулу,
по́при  відстані  –
не  забули
і  не  поснули.

Просто  десь,  
у  інших  світах,
у  маренні  чи  уві  сні,
через  безвість
і  позаме́жність,
пульсують
живі  й  безтілесні  –
ті,
до  яких  
наших  сердець
нерозривна
бринить
приналежність.

А  між  нами  тут,
у  дебрях  добра  і  зла,
на  землі  –
просто  зима,
заскорузла  пора
тимчасова:
хо́лодно  й  біло.
Шукає  живого  тепла
зболіло
у  тіла
тіло.

Прикрашаємо,  як  гільце́
на  весілля  чуже,  -
взаємне  чекання.
Отака  вона,  
наша  любов,  
у  земному  житті
остання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286596
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2011
автор: Валя Савелюк