По стоптаних стежках ідеш до мене,
По них нога ступала і раніше.
Було усяких поруч, але видно, небо,
Призначило тобі у стократ більше.
Ото й усе, що маю - можеш брати,
Я сподіваюся ти в скупості безмірний.
Ні з ким ділить мене в житті не варто,
Я твій супутний, тільки тОбі вірний.
Якщо пронЕсеш в серці, в думці не спіткнешся,
Якщо табу наложиш на чужі вуста,
Якщо сто раз блукаючи до мене повернешся,
Ото й буде, що доля я твоя.
Тільки не зрадь, бо скільки їх топтало стежку,
Скільки пісень співало краще солов"я,
А ти один - хто небом посланий. І все ж то
Хай не пусті будУть твої слова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2011
автор: Чорна птаха