Тужливо прокричали журавлі,
І клаптями туман до ніг лягає.
Забувши болі і гіркі жалі,
Шепоче серце, що тебе кохає.
Осінній падолист, як карусель,
Кружляє у повітрі жовтим листом.
Звучить десь музика, що грає Лель,
Для Мавки біля озера за містом.
Не захолонули ще почуття,
Вони немов веселки переливи.
Нас кличуть за собою в майбуття,
Коханням в серце линуть рясні зливи.
Слова злітають ніби птахи ввись,
Лягають в душу пелюстками квітів.
У небі журавлі летять, дивись...
І знов з дерев зриває листя вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)