Вмивається місто травневим дощем,
Та не нарікаю на певні обмеження -
Я вдячна весні, що магічним ключем
Замкнула інстинкт мій самозбереження.
Я Господу вдячна за не співчуття:
Бо шлях мій розмірений і прагматичний
Стикнувся з твоїм безтурботним життям,
Потужно стикнувся, а не по дотичній!
Я вдячна тобі, що в своєму житті
Узнала я, що таке справжнє кохання.
Коли мені ближче вдалось підійти,
То ти перевершив мої сподівання!
Я вдячна тобі за безмежне терпіння
(Зі мною морочитись важко, я знаю),
За щирість твою, за твоє розуміння.
Я вірю тобі. Я тобі довіряю.
Мені імпонує твоя толерантність,
Те, як заспокоюєш серце моє,
Тактовність, небачена делікатність.
Я дякую просто за те, що ти є!
08 травня 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286866
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2011
автор: Лія Квітка