Не існує розлому часів,
В свідомості він оживає,
Життя немовби поля посів,
Хто посадив, той пожинає,
Не існує правди всупереч,
Її рух довічний крокує,
Так що ти не скинь її із плеч,
Хто слуха, відповідь почує.
І нереально жити в раю,
Ймовірно можуть наркомани,
Ти ж бо, збережи душу свою,
В живому, природному стані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286894
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2011
автор: Dark Tranquillity