От би упасти і ущент розбитись,
Щоб дати ще одне життя тобі,
Щоб зрозуміла, що не може битись
Без тебе те, що в грудях у мені.
Ніхто тебе не вартий у всім світі,
Ніхто не вартий твоїх сліз і болю,
Нехай, не дарував ні разу квітів,
Та слово Богу закидав за твою долю.
Нас поглинають сірі будні міста,
У домовинах коридорних стін.
Та знай, що ми з одного тіста,
Яких би там не віщували змін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286956
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Jim Drake