здатність подарувати всі зіркі на небосхилі,
та влаштувати їй життя наче у казці...
хоча насправді всі вони такі безсилі,
ховаючи обличчя в пластиковій масці.
кожен торочить про кохання чисте,
ну а вона все слухає аж оченята сяють.
кожен її волосся гладить золотисте,
та очі в неї від колишнього ще не згасають.
і намагається забути, та не в силах,
того, хто їй подарував той блиск в очах.
стрибок у прірву, наче птах складає крила,
щоб нічия... міцно затиснувши в лодонях його прах...
_____________________________________________© fuko'
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286973
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: fuko`