БІЛЕ СОНЦЕ ПУСТЕЛІ

Набрякають  в  скронях  жили,
Тліє  одіж  на  плечах,
Грають  в  нарди  старожили
Під  гіллям  карагача.

Опустошилися  глеки,  -
Біле  сонце  править  бал.
Чорні  буйволи  від  спеки
Зранку  плюхнулись  в  канал.

Хлопчаків  крикливі  зграї
В  білім  мареві  снують.
Стрімко  з  буйволів  шугають
В  тиху  водну  каламуть.

Мліє  місяць  в  позолоті
Мінаретів  тонких  веж.
Старожили  в  півдрімоті
В`яло  кидають  "шеш-беш".*

(Вслід  красуні  однозначно,
Економлячи  в  словах,
Язиками  цмокнуть  смачно
І  бадьоро  кинуть:  "Вах!")

На  осонні  сліпнуть  очі
Від  блискучих  білих  хорд.
Десь  під  вечір  лиш  наскочить  
Рятівний  бакинський  норд.

     *  -  гра  в  нарди

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286974
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Галина_Литовченко