Звабою, тихою знадою
Вітер на скрипочці грав
Й Осінь кружляла Ладою
В плетЕві павутинних обав.
Радую — серце трояндою,
Ніжною, що зайнялася зорею.
Принадою, потайки згадую,
Як день освітився лампадою —
Осені сокровенною вродою,
Шпачиною розголосою одою —
У цім сусально-святому раю,
Я в захмелілім причасті стою.
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287014
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: *SELENA*